20.05.2013

ДЕРЖАВНА ЦІЛЬОВА ПРОГРАМА РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ФОРМУЄ НОВІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ЛЮДСЬКИМИ РЕСУРСАМИ

Сьогодні Україна у процесі поступової інтеграції до правового простору Європейського Союзу наполегливо реформує систему державно-управлінський відносин. Адміністративна реформа як один із напрямів Президентської Програми економічних реформ «Заможне суспільство, конкурентоспроможні економіка, ефективна держава» спрямована на підвищення ефективності діяльності державних органів та гарантування професійності та відповідальності державної служби.   

Європейські виміри реформи скріплені у схваленому в 2010 році Законі України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики», пункт 1 статті 3 якого визначив серед основних засад політики у сфері розбудови державності модернізацію державної служби з урахуванням європейського досвіду на принципах професійності та політичної нейтральності.

Нормативне та організаційне забезпечення створення професійної, політично нейтральної та ефективної державної служби закріплене у новій редакції Закону «Про державну службу» та нормативно-правових актах на його впровадження.

Пріоритети розвитку кадрової політики в державному управлінні закріплені Президентом України у Стратегії державної кадрової політики на 2012 - 2020 роки, якою визначені шляхи і засоби професіоналізації державної служби, впровадження технологій управління персоналом на противагу існуючим регламентам роботи з кадрами. Зокрема Стратегія передбачає розроблення та прийняття державної цільової програми кадрової політики, а також відповідних галузевих програм.

З метою реалізації цього завдання розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 червня 2012 року № 411-р схвалено Концепцію державної цільової програми розвитку державної служби на період до 2016 року.

Відповідно до Концепції Нацдержслужбою України розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державної цільової програми розвитку державної служби на період до 2016 року», який затверджено на засіданні Уряду 13 травня 2013 року.

Метою Державної цільової програми розвитку державної служби є удосконалення організаційних засад державної служби з урахування компетентнішого підходу та формування висококваліфікованого кадрового складу державної служби.

Одним із основних напрямів змін стане застосування компетентнісного підходу, закладеного новою редакцією Закону України «Про державну службу», до усіх процесів управління людськими ресурсами на державній службі. Такий підхід покладено в основу кадрової політики Великої Британії Австрії, Канади, Нідерландів, Німеччини, США, Австралії і передбачає врахування знань, умінь, навичок, а також особистісних якостей службовця, ще дають змогу реалізувати професійний потенціал на практиці.

У ході розроблення проекту Державної цільової програми враховано напрацювання українсько-канадського проекту «Реформа управління персоналом на державній службі», зокрема розроблену Канадським бюро міжнародної освіти Стратегічну рамку щодо системи управління персоналом на державній службі, а також рекомендації експертів проекту Тwinning «Підтримка розвитку державної служби в Україні».

Прогнозний обсяг фінансових ресурсів на 2013 - 2016 роки становить» 35 868,4 тис. грн., з них за рахунок коштів державного бюджету - 23 927,9 тис. грн., міжнародної технічної допомоги - 11 940,5 тис. грн.

До реалізації Державної цільової програми будуть залучені Нацдержслужба та установи, що входять до сфери її управління, центральні та місцеві органи виконавчої влади, Національна академія державного управлінні при Президентові України та її регіональні інститути, вищі навчальні заклад, що здійснюють підготовку фахівців у галузі знань «Державне управління», центри перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій, міжнародні організації, які підтримують проведення системних перетворень в Україні, інші зацікавлені сторони.

Пріоритети та завдання Програми

Відповідно до Концепції, Державна цільова програма розвитку державної служби спрямована на удосконалення системи управління людськими ресурсами на державній службі шляхом:

1)    впровадження нового механізму, стандартів та процедур щодо управління людськими ресурсами на державній службі;

2)    посилення інституціональної спроможності у системі державної служби:

Перший пріоритет містить комплекс заходів щодо організаційно- правового забезпечення таких завдань:

1.1)       впровадження профілів професійної компетентності посад державної служби та механізму їх використання під час проведення конкурсу на зайняття вакантних посад державної служби, оцінювання результатів службової діяльності та просування по службі державних службовців;

1.2)       забезпечення зв’язку між результатами оцінювання службової діяльності державних службовців та подальшим проходженням державної служби;

1.3)       оновлення змісту діяльності служб персоналу державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим та їх апаратів, посилення їх стратегічної ролі;

Зокрема, у рамках реалізації цього пріоритету будуть розроблені методики щодо:

•      забезпечення професійного розвитку державних службовців без відриву від служби з орієнтацією на надання спеціальних знань, формуванвя умінь та професійних навичок, необхідних для виконання роботи за певною посадою;

•      оцінювання рівня професійної компетентності державного службовця;

•      визначення коефіцієнту трудового внеску державного службовця у результати діяльності структурного підрозділу, органу виконавчої влади в цілому (ефективності його діяльності). 

Передбачено також розроблення організаційно-правової моделі здійснення самоосвіти, яка є одним із видів підвищення кваліфікації державних службовців, водночас не має достатнього організаційно-правового забезпечення. Також будуть розроблені 16 модулів з найбільш актуальних питань проходження державної служби, серед яких запобігання корупції управління людськими ресурсами, налагодження взаємодії з громадськістю тощо. Передбачається, що шляхом самоосвіти за цими модулями рівень професійної компетентності підвищить не менше ніж 89 тисяч державних службовців.   

Окрім того, у рамках реалізації проекту нормативно-правовими актами планується впровадити низку інших новацій, серед яких:

- оцінювання морально-психологічного стану державних службовців, його впливу на ефективність службової діяльності та визначення морально-психологічних якостей, необхідних посадовим особам для результативної службової діяльності;

- розрахунку потреби в персоналі органу виконавчої влади з урахуванням вимог до рівня професійної компетентності;

- розроблення та затвердження державними органами, органам влади Автономної Республіки Крим та їх апаратами індивідуальних планів професійного розвитку державних службовців.

Варто окремо підкреслити важливість запровадження оцінювання морально-психологічного потенціалу державних службовців, адже це один із головних компонентів потенціалу управління, сформованість якого забезпечує ефективність виконання управлінських функцій, підвищить довіру громадян професійної діяльності державних службовців.          

Важливим завданням, передбаченим зокрема Стратегією державної кадрової політики на 2012 - 2020 роки, є оновлення змісту діяльності служби персоналу, здійснення ними всіх функцій кадрового менеджменту, пов’язанні із плануванням, добором, професійним розвитком та плануванням кар’єр державних службовців.

Завдяки реалізації Державної цільової програми у діяльність центральних органів виконавчої влади буде впроваджено систему управління людськими ресурсами, яка передбачатиме заходи щодо забезпечення органу висококваліфікованими кадрами з урахуванням вимог до рівня знань, умінь та навичок на кожній посаді, оптимізації чисельності державних службовців, підвищення рівня їх професійної компетентності.

Також буде створено систему моніторингу реалізації державної кадрової політики в органах виконавчої влади, що теж є одним із завдань Стратегії державної кадрової політики.

Отже, буде визначена реальна потреба в кадрах по етапах на найближчу та стратегічну перспективу, забезпечено підвищення рівня професійної компетентності державних службовців з урахуванням оцінки результатів їх службової діяльності, розроблено плани професійного розвитку та просуванні по службі державних службовців.

Другий пріоритет — посилення інституціональної спроможності у системі державної служби — досягається шляхом реалізації комплексу організаційних і практичних заходів і передбачає:

2.1)       наукове забезпечення розвитку системи державної служби, визначення методів і механізму модернізації державної служби відповідно до стандартів і процедур роботи Європейського Союзу;

2.2)       посилення інституціональної спроможності служб персоналу державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим та їх апаратів;

2.3)       надання правової, консультаційної, методичної, організаційної та іншої допомоги державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим та їх апаратам з питань модернізації державної служби та нових засад управління людськими ресурсами з урахуванням міжнародного досвіду.

Важливим напрямом реалізації цього пріоритету стане інституціоналізація науково-експертного супроводу розвитку державної служби, налагодження тісного взаємозв’язку науки з практичними потребами органів виконавчої влади. Концепція розвитку наукової діяльності у сфері державної служби, яку планується розробити, сприятиме належній координації і диверсифікації зусиль різного роду наукових установ та навчальних закладів у впровадженні нових засад управління людськими ресурсами на державні службі.

Крім того, буде створена електронна база даних відомостей про кращий міжнародний досвід у сфері державної служби та управління людськими ресурсами на державній службі.        

У Державній цільовій програмі закладено завдання щодо розробки та впровадження сучасних інформаційних та комунікаційних технологій. Зокрема передбачено створити:                    

•      веб-портал управління людськими ресурсами на державній службі;

•      єдиний веб-ресурс для розміщення оголошень про конкурс на зайняття вакантних посад державної служби;

• автоматизовану систему діагностики рівня професійної компетентності державних службовців.

Окрема увага приділяється широкомасштабній програмі навчання для керівників та працівників служб персоналу, ознайомлення їх зі змістом, технологіями та практичними інструментами для виконання нових завдань і функцій.

 Також буде удосконалено методи і форми роботи органів виконавчої влади у частині налагодження ефективних взаємовідносин з громадськістю, ведення органами виконавчої влади діалогу з інститутами громадянського суспільства. Одним із шляхів реалізації цього пріоритету стане посилення впровадження в Україні інструментів інституційної розбудови Європейського Союзу Twinning, ТАІЕХ та програми SIGMA. За результатами реалізації реформи державної служби планується провести оцінку системи врядування за показниками SIGMA, аналогічно до тієї, яка була проведена у 2006 році і мали значний вплив на розвиток державного управління в Україні.

Передбачено також посилення роз’яснювальної роботи серед громадськості, систематичне інформування про хід реформи державної служби проведення моніторингу та публічної оцінки роботи системи державної служби.

Етапи реалізації Програми та очікувані результати

Державну цільову програму передбачається реалізувати в два етапи.

Перший етап (2013 - 2014 роки) співпадає з часом підготовки та впровадження нової редакції Закону України від 17 листопада 2011 року                № 4050-VІ «Про державну службу» і має на меті послідовне створення системи управління людськими ресурсами за компетентнісним підходом, забезпечення прозорих механізмів вступу на державну службу та її проходження, відкритості у роботі органів виконавчої влади.

Другий етап (2015 - 2016 роки) визначається як стандартизація та інформаційно-технологічне супроводження кадрових процесів на основі профілів професійної компетентності посад державної служби, формуванні інституціональної спроможності служб персоналу державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим щодо стратегічного планування управління людськими ресурсами, розроблення індивідуальних планів розвитку державних службовців та супроводження їх просування по службі.

Результатом впровадження Державної цільової програми стане удосконалення системи державної служби та посилення її спроможності до формування та реалізації державної політики з використанням кращих міжнародних практик, підвищення рівня професійної компетентності державних службовців та посилення довіри громадськості до інституту державної служби.

У результаті виконання Програми буде забезпечено:

¦    реалізацію державної кадрової політики у сфері державної служби, запровадження сучасних технологій управління людськими ресурсами на державній службі за компетентнісним підходом;

¦    наукове супроводження реформи державної служби, посилення її' спроможності до формування та реалізації державної політики з використанням кращих міжнародних практик;

¦    моніторинг результативності та ефективності реформування державної служби, оперативне реагування на ускладнення, що можуть виникати під час створення професійної та політично неупередженої державної служби.    

Якщо торкнутися окремих цільових груп, реалізація Державної цільової програми забезпечить:

1)                для державних службовців центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших органів державної влади:

¦    прозорі та об’єктивні механізми вступу на державну службу та її проходження на основі принципу професійних заслуг та здобутків, відповідності рівня знань, умінь та навичок вимогам щодо роботи на посаді;

¦    удосконалення процесу професійного саморозвитку державних службовців та створення умов професійно-посадового розвитку на державній службі;

¦    запровадження стратегічного управління щодо планування, вступу на державну службу та підготовки кадрів відповідно до потреб суспільства, розроблення індивідуальних планів професійного розвитку державний службовців та супроводження їх просування по службі;

¦    унормування питань змісту, технології та практичних інструментів для виконання завдань служб персоналу державних органів, стандартизація та автоматизація кадрових процесів на основі профілів професійної компетентності посад державної служби.

2)                для громадян та інститутів громадянського суспільства:

¦    інституціональний розвиток державної служби та посилення 'її спроможності вчасно та якісно реагувати на виклики і завдання, що постають перед Україною у сучасному глобалізованому світі;

¦    удосконалення механізмів, стандартів та процедур взаємодії органіів виконавчої влади з громадськістю, поширення ефективних методів і форм ведення діалогу з інститутами громадянського суспільства;

¦    забезпечення прозорості у роботі органів виконавчої влади, контроль інститутів громадянського суспільства за виконанням державних функцій та завдань органами державної влади;         

¦    посилення механізму впровадження в Україні інструментів інституційної розбудови Європейської Комісії Twinning, ТАІЕХ і SIGMA, що є практичною допомогою у розв’язанні конкретних проблем розвитку та євроінтеграції, посилення міжнародної співпраці у процесі реформування державної служби.

3)  для наукового та експертного середовища:

¦    створення електронної бази даних кращих практик у сфері модернізації державної служби та впровадження нових засад управлінні людськими ресурсами на державній службі;

¦    підвищення ефективності наукового забезпечення розвитку державної служби, визначення пріоритетів наукових досліджень щодо методів і механізму модернізації державної служби відповідно до стандартів і процедур роботи Європейського Союзу;

¦    обмін досвідом та налагодження міжнародного партнерства з питань впровадження європейських підходів до питань управління людськими ресурсами на державній службі, посилення її спроможності до формування та реалізації державної політики з використанням кращих європейських практик.

Передбачені в рамках Державної цільової програми завдання щодо створення ефективної системи управління персоналом на державній службі стануть передумовою для подальшого здійснення заходів, спрямованих на модернізацію державного управління на основі демократичних цінностей і принципів ефективного урядування.