07.11.2018

Cибірка - гостра інфекційна хвороба тварин і людини

Сибірка — це гостра інфекційна хвороба, збудником якої є споротвірна бактерія Bacillus anthracis.

Це гостра інфекційна хвороба тварин і людини, що має переважно шкірну форму, значно рідше — легеневу і кишкову форми з явищами сепсису.

Поширеність

Сибірка присутня в більшості частин світу, але частота спалахів варіюється.

Спори бактерій сибірки можуть залишатися в латентному стані в ґрунті тривалий час і активізуватися, коли поверхня ґрунту порушується, наприклад, у результаті повені, зливи або зсувів. Захворювання, як правило, з’являється знову, коли спори згодом потрапляють у шлунок тварини із травою на пасовищах.

Сьогодні захворюваність має спорадичний характер — проявляється лише інколи та окремими спалахами.

Джерела зараження та шляхи передавання

Ця інфекція належить до зоонозів — тобто людина інфікується або від зараженої тварини, або від контакту зі шкірою та вовною.

Основне джерело інфекції — хворі домашні травоїдні тварини: велика і дрібна рогата худоба. Тварини заражаються, з’ївши траву, інші корми або випивши інфікованої води.

На сибірку найчастіше хворіють люди, які працюють із тваринами та тваринними продуктами — кістками, вовною, шкурою, м’ясом.

Сибірка не передається від людини до людини.

Шляхи передавання інфекції:

  • контактний — через пошкоджену (навіть мікротравмами) шкіру або слизові оболонки під час догляду за хворими тваринами; під час обробки туш, зняття шкури і поховання трупів загиблих тварин; із зараженим спорами сибірки ґрунтом під час земляних робіт;

  • аліментарний — через приготування і вживання їжі із м’яса, отриманого від хворих тварин;

  • аерогенний (повітряно-пиловий) — шляхом інгаляції спор;

  • трансмісивний — через укуси комах (ґедзів, мух, комарів).

Симптоми сибірки

Середня тривалість інкубаційного періоду захворювання — 2–3 дні, можливі коливання від кількох годин до 8–14 діб.

В організм інфекція потрапляє через шкіру, слизові оболонки верхніх дихальних шляхів, рідше — слизові оболонки кишківника. Тому існує три форми сибірки: шкірна, легенева, кишкова.

Захворювання починається гостро: в перші години — температура тіла різко підвищується до 38–40 °С і виникає слабкість. Зараження крові (сепсис) може розвинутися унаслідок будь-якого способу зараження.

Ознаки сибірки:

  • сильний головний біль;

  • висока температура;

  • загальне нездужання;

  • карбункул зі швидким наростанням набряку та свербіж (за ураження шкіри);

  • сильні колючі болі у грудях (у разі легеневої форми);

  • задуха (у разі легеневої форми);

  • діарея з домішками крові (у разі кишкової форми);

  • ріжучі болі в животі (у разі кишкової форми);

  • блювота з домішками крові (у разі кишкової форми).

Якщо лікування розпочинається вчасно, хворі одужують. У рідкісних випадках перебіг хвороби ускладнюється кишковою, легеневою або септичною формами. Захворювання має важкий перебіг і може призвести до смерті хворого.

За найменшої підозри на сибірку — негайно звертайтеся до лікаря!

Лікування сибірки

Лікування здійснюють виключно в умовах стаціонару. Збудники сибірки чутливі до антибіотиків. Не намагайтеся застосовувати антибіотики чи будь-які інші препарати для самолікування чи профілактики без консультації лікаря.

За найменшої підозри на будь-яку форму зараження потрібна негайна госпіталізація!

Поради з профілактики інфікування сибіркою

  • купуйте м’ясо та м’ясопродукти лише в місцях, де якість продуктів контролюють;

  • люди, які переробляють та реалізують м’ясо, м’ясопродукти чи будь-яку тваринницьку сировину, зобов’язані дотримуватися гігієнічних норм та обов’язково використовувати засоби індивідуального захисту, щоб убезпечити себе та інших;

  • виконання ветеринарно-санітарних правил під час догляду за тваринами;

  • забій домашньої худоби лише з дозволу ветпрацівників;

  • упорядковане захоронення трупів тварин;

  • ветеринарний контроль хутряної та шкіряної сировини;

  • контроль захворюваності тварин;

  • знищення заражених трупів тварин;

  • щеплення тварин проти сибірки;

  • отримання особами, які мали контакт із хворими тваринами або сировиною від хворих тварин, екстреної профілактики антибіотиками.

Адміністрація КП «Тарутинський РЦПМСД»